Мультиакаунтинг: від ручного контролю до автоматизації. Частина 1

У минулій серії статей ми дивилися на ситуацію очима проєктів: як вони виявляють Sybil-кластери, які сигнали враховують, як використовують графовий аналіз. Зараз змінюємо точку зору — говоримо не про фільтри проєкту, а про те, як ми самі управляємо мультиакаунт-фермою.
Під гігієною акаунтів тут розумно мати на увазі базовий набір правил щодо акуратного ведення та розділення акаунтів і гаманців: як ми створюємо, використовуємо та пов'язуємо адреси між собою. Частину цих правил цілком можна виконувати вручну.
Зазвичай під такими правилами мають на увазі:
- Не прив'язувати один і той самий CEX-акаунт до всіх гаманців;
- Використовувати антидетект-браузер та окремі профілі;
- Працювати через різні проксі, а не один спільний IP;
- Стежити, щоб гаманці мали хоч якусь історію, а не з'являлися тільки під один airdrop.
Теоретично цього достатньо для акуратного ручного управління фермою. На практиці саме ручний формат часто призводить до повторюваних помилок.
Що реально можна робити вручну
Є речі, які дійсно зручно і зрозуміло робити руками:
- Розділити гаманці по групах. Наприклад, частину адрес використовувати в одній екосистемі, частину — в іншій, а окремі гаманці тримати як “довгоживучі” профілі.
- Рознести активність у часі. Не виконувати все в один вечір, а свідомо розподіляти дії по різних днях і не прив'язуватися до однієї фіксованої години.
- Не збирати нагороди в один гаманець. За можливості виводити реварди на різні адреси або робити це поступово, через різні маршрути.
- Додавати звичайну активність. Час від часу використовувати dApp поза кампаніями, щоб історія не виглядала як суцільний ланцюжок завдань.
Якщо дотримуватися цих принципів, ручне управління вже дає непоганий рівень порядку. Але з часом у гру вступає те, що найскладніше контролювати — наші звички.
Де ручне управління найчастіше дає збій
Проблеми зазвичай з'являються не через незнання, а через рутину і втому:
- Ми знаходимо зручний маршрут проходження кампанії і повторюємо його на безлічі гаманців;
- Працюємо приблизно в одні й ті самі проміжки часу;
- Однаково реагуємо на технічні збої: у схожих місцях скасовуємо транзакції, повторюємо ті ж самі дії;
- Час від часу повертаємося до звичних “центральних” гаманців, щоб швидше зібрати нагороди або вивести кошти.
На рівні одного профілю все виглядає логічно. Але якщо подивитися на ферму цілком, виявляється, що багато адрес поводяться занадто схоже.
З точки зору аналізу проєкту це вже не просто набір акуратно налаштованих адрес, а група з помітно повторюваними патернами: близькими часовими вікнами, схожими сценаріями, спільними точками вводу/виводу коштів.
До чого призводить чесний погляд на ручне управління
Якщо резюмувати, виходить важливий момент. Навіть коли ми добре розуміємо базові правила роботи з мультиакаунтами і намагаємося дотримуватися їх вручну, людський фактор з часом призводить до повторюваних сценаріїв.
Це не означає, що ручний підхід “поганий”. Це просто його природне обмеження: чим більше гаманців, тим складніше зберігати різноманітність поведінки тільки за рахунок уваги і дисципліни.
Серед мультиакаунтерів при цьому часто існує думка, що будь-яка автоматизація тільки погіршує ситуацію і робить поведінку ще більш одноманітною — і багато в чому це дійсно так, коли йдеться про простих ботів, а не про більш сучасні автоматизатори.
Звідси виникає логічне запитання: як зберегти ті ж правила ведення акаунтів, але прибрати з процесу більшу частину рутини та одноманітних дій?
У другій частині ми якраз розберемо, чим простий “бот” відрізняється від сучасного автоматизатора, і чому саме автоматизатор допомагає цим правилам працювати не тільки в теорії, але й на рівні ончейн-історії ваших гаманців.
